.
Вівторок, 21.11.2017, 01:13 Вітаю Вас Гость | RSS Головна | Реєстрація | Вхід
Підзамочок замок
Підзамочок вул. Тернопільська
Підзамочок біля Стрипи
Підзамочок замок
Стрипа
Підзамочок замок взимку
Підзамочок старий
Підзамочок - мій рідний край!
pidzamochok.at.ua
Меню





Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сьогодні нас відвідали:
Talan, farbotanazar








Останні новини


Останні Новини
Переглядів: 758 | Дата: 06.09.2016

Останні Новини
Переглядів: 1819 | Дата: 30.09.2015

Останні Новини
Переглядів: 987 | Дата: 21.07.2015


Новини по категоріях
     Культура
  • "Українські вечорниці" (відео).
  • Різдвяний концерт.
  • Концерт до 70-річчя депортації лемків (фото).
  • Віра в молитву дуже сильна, Україна буде вільна (фото).
  • Оголошення.

  •     Село
  • Свято у Старому Замку.
  • Запрошуємо на "Свято в старому замку" (Оновлено).
  • Потрібна допомога на операцію!
  • Оголошення.
  • Ротація "по-підзамоцьки".
  •      Школа
  • Допомога нашим захисникам.
  • Випускний вечір (фото).
  • Останній дзвоник 2014 (фото).
  • Запрацював сайт Підзамочківської школи.
  • Підзамочківська школа матиме свій сайт.


  •      Футбол
  • Футбол. 3 тур. Підзамочок - Зелена 1:2.
  • 2 тур. Перша нічия.
  • Розпочався чемпіонат району.
  • Підзамочок вилетів із кубку району.
  • Кубок Микитчака закінчився.
  •      Новини від адміністрації
  • З Великоднем!
  • Христос Родився! Славімо Його!
  • Миру Вам у 2015 році!
  • Нашому сайту 3 роки!
  • Реєстрація та коментування через соцмережі.


  •      Інше
  • Сьогодні День Героїв Небесної Сотні.
  • 70 років з дня депортації кримськотатарського народу
  • Забути не маємо права!
  • Сумна річниця.
  • 565. Підтримай Українську Армію.
  • Мінічат

    200




    Наша кнопка






    Система Orphus

    Лідери сайту

    Форум
  • ГАЛЛ-СКОМОРОХ - 1171
  • киви - 625
  • Admin - 405
  • Tolja - 356
  • Dan - 128

  • Коментарі
  • Admin - 64
  • киви - 36
  • Markiza - 22
  • qw - 15
  • Роман - 12

  • Фотоальбом
  • Dan - 556
  • Admin - 211
  • Tolja - 80
  • киви - 23
  • luctbv - 8

  • Золототкацтво у Підзамочку.


       У ХІХ столітті Бучач був звичайним повітовим містом, добре відомим за межами краю. Своєю популярністю він завдячував і варшавській газеті "Tygodnik ilustrowany" (1860, №24), у якій Бучач - "околиця романтична і багата, як Єгипет". Визнання міста частково зумовила особлива порода бучацьких коней, яких тут вирощували. Та найбільшою гордістю бучачан було славнозвісне виробництво золототканих стрічок, поясів та макат (килимків).
       Шовкоткацтво та золототкацтво в Україну прийшло у XVII столітті з Ірану та Туреччини і незабаром поширилося по всій Україні, і в наступному столітті стало найпоширенішим видом тканин, які продукувалися в Галичині. Пояс був однією з основних складових так званого "контушового строю”, своєрідним обов’язковим атрибутом приналежності до того чи іншого суспільного стану: шляхетського чи міщанського. Колорит, композиційні прийоми декорування поясів, способи їх носіння свідчили не лише про соціальний статус власника, а й про його естетичні вподобання.
       Оскільки золототкацтво – дорогий процес виготовлення художніх тканин і потребує залучення значних коштів, виробництво шовкових тканин стало можливим лише завдяки підприємницькій діяльності графів Потоцьких. Бучацька золототкацька мануфактура виникла в середині XVIIІ століття як власність Миколи Потоцького. Про її діяльність, на жаль, не знайдено жодних документальних відомостей, лише в описі майна київського коменданта Вороняча (1773) значаться два бучацьких пояси.
       З другої четверті ХІХ століття виробництво розташоване у приміщенні колишнього паперового млина - "папірні", що знаходилась в південній околиці Підзамочка на самій границі із Бучачем (навпроти підзамочківського замку). Воно було устатковане 16-ма механічними жакардовими верстатами з ручним приводом. Шовкові кольорові й обвиті металевою фольгою нитки (посрібнені, позолочені) завозили з Італії, Франції та Туреччини. Спочатку тут на верстатах з коротким бердом виробляли шовкові стрічки та пояси з незначним додатком срібних та золотих ниток.
       З другої половини ХІХ століття у Підзамочку ткали дволицеві "литі" пояси довжиною 3-4 метри, шириною 20-40 см, які прикрашали вузькими орнаментальними смугами - "бігунцями", на кінцях пишними рослинними візерунками у вигляді гілок, букетів тощо. На них народні мотиви поєднувалися із східними. Аналогічні орнаменти бачимо на золототканих пошивках для декоративних подушечок. Різноманітними орнаментами відзначилися бучацькі шовкові тканини із золотим або срібним тлом для оббивки меблів та дволицеві килими, які виготовляли на замовлення, збували за кордоном у художніх салонах курортних містечок Західної Європи. Оригінальні вироби бучацького золототкацтва експонували на етнографічних виставках краю, на всесвітніх і міжнародних виставках у багатьох європейських містах.
       Провідними майстрами бучацького золототкацтва була родина місцевих ткачів Нагірянських. Крім них працювали ще дві ткацькі родини - Ковдрини та Чеканівські.
       У вересні 1939 року власник фабрики граф Артур Потоцький емігрував за кордон, віддавши на збереження до монастиря василіан понад два десятки золототканих макат. Та, невдовзі, влада конфіскувала ці вироби і запас шовку з цеху. Деякі з цих конфіскованих виробів можна побачити у Тернопільському краєзнавчому музеї.
       За радянської влади фабрика ввійшла до Бучацької промартілі ім. Седова Г. Я., яку очолював Йосип Гладунко. У передвоєнні роки тут ткали необхідні для місцевого населення скатертини, рушники, хідники і тканини із бавовни та льону. Під час Другої світової війни приміщення та обладнання фабрики було настільки зруйноване, що його так і не відбудували...
       Із знищенням Бучацької ткацької фабрики закрилася остання сторінка історії золототкацтва в Україні. Унікальні зразки бучацьких поясів та макат можна побачити у багатьх музеях України та за кордоном. Вони вражають досконалістю орнаменту та високою культурою виконання.

    Перо Р.Л.Домський

    Використана література:
    Михайло Станкевич "Бучач та околиці".-Львів 2010-с.136-142.

       інші статті:








    Каталог веб ресурсів Тернопільщини село Тростянець Cело Мшанець, що на Теребовлянщині Каталог веб ресурсів Тернопільщини Проверка тиц Счетчик PR-CY.Rank

    Висловлені авторами думки можуть не збігатися з позицією адміністрації сайту. Відповідальність за достовірність фактів несе автор публікації.
    Будь-яке використанні матеріалів із сайту "Підзамочок - мій рідний край!" тільки при наявності посилання на pidzamochok.at.ua.
    Стрілка синя
     вверх


    Copyright studio FabWeb © 2011 - 2017 --UCOZ-- | Зробити безкоштовний сайт з uCoz